Німеччина "готова віддати адреси" українців Києву: що насправді це означає у 2026 році?

Коротко про головне

Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild 8–9 вересня 2026 року зазначив, що німецька держава володіє інформацією про зареєстрованих осіб, отримувачів соціальних виплат та тих, хто має дозвіл на проживання. За його словами, на основі цих даних Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що повернення має відбуватися без примусу.

Це висловлювання є політичною заявою в рамках інтерв'ю, а не офіційним документом чи міжурядовою угодою. Передача даних про адреси та соціальні виплати в Україну без укладення окремого договору заборонена європейським і німецьким законодавством щодо захисту даних. Крім того, українське право не дозволяє мобілізувати особу на території Німеччини — повістка повинна вручатися в Україні.

Що сказав міністр — і чого він не сказав

Міністр висловив підтримку ідеї повернення чоловіків призовного віку, але зазначив, що мова йде про наявні дані, а не про примусове вислання.

Вадефуль також звернувся до президента Зеленського з проханням щодо укладення оборонних контрактів з німецькою промисловістю. Питання "чоловіків" та "замовлень" звучали в одному контексті, що не робить цю заяву фейковою, але пояснює її появу в таблоїді замість офіційних документів.

У заяві не згадуються:

Ще у грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначив, що німецькі органи не перевіряють, чи ухиляється особа від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише в разі, якщо немає дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову саме по собі не є підставою для вислання, поки діє дозвіл на проживання.

"Без примусу" — що це означає насправді

Німецька фраза "ohne Zwang" означає, що поліція Німеччини не затримуватиме особу для виконання української повістки. Це не гарантує, що людину не "чіпатимуть" взагалі — це лише вказує на те, що німецька держава діє згідно з власними законами, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) регулюються окремо і реалізуються в Україні.

Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?

Ні. Станом на кінець жовтня 2025 року в німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком 18–60 років. Сам німецький уряд визнали, що не відомо, скільки з них насправді підлягають військовій службі в Україні.

У цьому реєстрі немає інформації про:

Туди потрапляють також особи, які виїхали ще до початку війни, батьки багатодітних сімей і люди з інвалідністю — тобто список "усіх чоловіків" не є списком "призовників".

Чи можна законно передати адреси Україні?

Ні, не просто так. У Європейському Союзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Тому масова передача даних (адрес, особливо інформації про соціальні виплати) третій країні без укладення окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецькі закони про реєстр іноземців і соціальну таємницю.

Отже, найслабшим місцем у словах міністра є обіцянка передавати дані про соціальну допомогу. На даний момент юридично для цього немає підстав.

Що з тимчасовим захистом до 2028 року?

Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Проте воно ввело новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку "де це застосовно".

Важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року та безперервно його утримує в тій же країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цей виняток.

Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може

Може:

Не може:

Лист, надісланий на німецьку адресу, сам по собі не є офіційним "врученням повістки" згідно українських норм — повістки надсилаються на адреси в Україні. Однак, якщо особа сама повертається в Україну "на похорон" чи для отримання документів — тоді німецька адреса в українському реєстрі стає актуальною.

А якщо я в Польщі?

Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Головний ризик для родин, де, наприклад, чоловік перебуває в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюговій реакції: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульствах чи в застосунку "Дія".

Що варто зробити вже зараз

Зробіть скриншот наявного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.

Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, і чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.

Не пишіть у чатах і соціальних мережах, що "вас уже внесли в списки на депортацію" — це підвищує тривожність без підстав.

Якщо плануєте поїздку в Україну, заздалегідь перевірте свої дані в Резерв+ та наявність підстав для відстрочки.

В Німеччині, за наявності реальних ризиків, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.

Не змінюйте країну тимчасового захисту "з переляку" — це може мати свої юридичні наслідки.

Часті запитання

Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 року публічної угоди чи старту передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.

Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не передбачає. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими правилами.

Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Проте факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.

Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.

Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС є гендерно нейтральним; тому не варто автоматично переносити контекст чоловіків на жінок.

Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Головний ризик для родини полягає в українських реєстрах та поїздках в Україну, а не в прямій передачі даних Польщею.

Висновок

Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масова передача адрес та даних про соціальну допомогу наразі неможлива — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація "за ухилення" не є підставою, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик полягає не в літаку до Києва, а в тому, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.

Матеріал підготовлений командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.

Задавайте запитання в коментарях

Вам терміново? Дзвоніть: +380737193169

ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО👉 https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.

Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова