Німеччина "готова віддати адреси" українців Києву: що це насправді означає у 2026 році?
Коротко про головне
Глава Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль в інтерв'ю виданню Bild, яке відбулося 8-9 вересня 2026 року, заявив, що німецька держава має інформацію про зареєстрованих осіб, тих, хто отримує соціальні виплати, а також про осіб, які мають дозволи на проживання. Він зазначив, що на основі цієї інформації Україна могла б надсилати чоловікам листи. Міністр підкреслив, що повернення має відбуватися без примусу.
Це висловлювання є політичним коментарем в інтерв'ю таблоїду, і не є законодавчою нормою, міжурядовою угодою чи сигналом про початок передачі даних із німецького реєстру іноземців (AZR). Масова передача адрес і даних про соціальну допомогу в Україну без окремого договору заборонена європейським та німецьким законодавством про захист даних. Водночас, українське законодавство не дозволяє мобілізувати особу безпосередньо на території Німеччини — повістки вручаються в Україні.
Що сказав міністр — і чого він не сказав
Вадефуль підтримав ідею, що чоловіки призовного віку "мали б повернутися". Однак механізм, про який йшлося, стосується даних, а не примусового повернення.
У цьому ж інтерв'ю міністр натиснув на президента Зеленського з приводу оборонних контрактів для німецької промисловості. Теми "чоловіків" і "замовлень" з'явилися в одному контексті, що не робить цю заяву неправдивою, але пояснює, чому вона була зроблена саме в таблоїді, а не в офіційному документі.
У заяві не зазначено:
- дати початку процесу;
- переліку даних, які будуть передані;
- рішення про скасування тимчасового захисту;
- механізму примусового повернення.
Ще в грудні 2025 року уряд Німеччини в офіційній відповіді Бундестагу зазначав, що німецькі органи не перевіряють, чи ухиляється особа від мобілізації в Україні. Вислання можливе лише за відсутності дійсного дозволу на проживання. Ухилення від призову не є підставою для вислання, поки діє дозвіл на проживання.
“Без примусу” — що це означає насправді
Німецька фраза “ohne Zwang” означає, що поліція Німеччини не буде примушувати особу до повернення в Україну. Проте це не гарантує, що особу "не чіпатимуть" взагалі — це просто означає, що німецька держава діє відповідно до своїх законів, а українські наслідки (облік, обмеження, повістка) існують окремо і застосовуються в Україні.
Чи знає Німеччина, хто підлягає мобілізації?
Ні. На кінець жовтня 2025 року у німецькому реєстрі іноземців (AZR) було зареєстровано понад 328 тисяч чоловіків-українців віком від 18 до 60 років. Однак німецький уряд визнав, що невідомо, скільки з них фактично підлягають військовій службі в Україні.
У цьому реєстрі немає інформації про:
- висновки військово-лікарської комісії;
- бронювання від мобілізації;
- підстави для відстрочки;
- дозволи на виїзд;
- позначки про розшук чи проходження служби.
Туди також потрапляють особи, які виїхали ще до початку повномасштабної війни, батьки багатодітних сімей, люди з інвалідністю — тобто список "усіх чоловіків" не є списком "призовників".
Чи можна законно передати адреси Україні?
Ні, це не можна зробити просто так. У Євросоюзі немає рішення про те, що Україна забезпечує достатній захист персональних даних. Таким чином, масова передача даних (адрес, а також інформації про соціальні виплати) третій країні без окремої угоди з гарантіями порушує європейське законодавство про захист даних, а також німецьке законодавство про реєстр іноземців і соціальну таємницю.
Таким чином, найслабше місце у висловлюванні міністра — це саме обіцянка про передачу даних щодо соціальної допомоги. Юридично наразі для цього немає підстав.
Що з тимчасовим захистом до 2028 року?
Рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року продовжило тимчасовий захист до 4 березня 2028 року. Водночас воно ввело новий фільтр: нові надання захисту можуть залежати від виконання військового обов'язку "де це застосовно".
Проте є важливий виняток: якщо особа вже мала тимчасовий захист у конкретній країні ЄС станом на 30 липня 2026 року і безперервно його утримує в цій самій країні — новий фільтр її не стосується. Інтерв'ю в Bild не скасовує цей виняток.
Що може зробити Україна з німецькою адресою — а що не може
Може:
- оновити дані в "Оберіг" / Резерв +;
- надіслати лист;
- посилити обмеження в Україні (наприклад, при перетині кордону);
- діяти через консульські служби.
Не може:
- забрати людину з квартири в Німеччині;
- змусити німецьку поліцію виконати українську повістку;
- автоматично скасувати німецький дозвіл на проживання;
- проводити мобілізаційні дії на території Німеччини.
Лист, надісланий на німецьку адресу, сам по собі не вважається офіційним "врученням повістки" відповідно до українських правил — повістки надсилаються на адресу в Україні. Але якщо особа сама їде в Україну "на похорон" чи за документами, тоді німецька адреса в українському реєстрі перестає бути лише теоретичною.
А якщо я в Польщі?
Польська влада не оголошувала про передачу персональних даних (PESEL) українським військовим комісаріатам. Основний ризик для родин, де, наприклад, чоловік знаходиться в Польщі, а брат у Німеччині, полягає не в прямій передачі даних, а в ланцюжку: німецький лист → оновлення обліку в Україні → можливі ускладнення на кордоні, у консульстві чи в застосунку "Дія".
Що варто зробити вже зараз
Зробіть скриншот чинного дозволу на проживання в Німеччині або статусу PESEL / mObywatel у Польщі.
Зафіксуйте дату, з якої ви перебуваєте в країні, і чи мали захист станом на 30 липня 2026 року.
Не публікуйте у чатах і соціальних мережах, що "вас уже внесли в списки на депортацію" — це викликає тривогу без підстав.
Якщо плануєте поїздку в Україну — заздалегідь перевірте свої дані в Резерв + та наявність підстав для відстрочки.
У Німеччині, якщо існують реальні ризики, варто з'ясувати можливість подання заяви про блокування передачі ваших даних за кордон.
Не змінюйте країну тимчасового захисту "з переляку" — це може мати власні юридичні наслідки.
Часті запитання
- Адреси вже передали? Ні. Станом на 09.09.2026 публічної угоди чи початку передачі даних немає — є лише інтерв'ю міністра.
- Чи знімуть соціальну допомогу, якщо не повернутися? Заява Вадефуля цього не робить. Це окреме питання, яким займається німецька служба зайнятості (Jobcenter), і воно регулюється іншими нормами.
- Лист на німецьку адресу — це вже повістка? Формально ні. Але факт, що Київ дізнався вашу адресу, може відобразитися в українських реєстрах.
- Я виїхав ще до 24.02.2022, я теж у цих 328 тисячах? Імовірно, так, якщо вам 18–60 років і ви зареєстровані в німецькому реєстрі іноземців. Але це не означає автоматично, що ви підлягаєте мобілізації.
- Я жінка, це стосується мене? Слова міністра стосувалися чоловіків. Рішення Ради ЄС гендерно нейтральне, тому не варто автоматично переносити чоловічий контекст на жіночу ситуацію.
- Брат у Польщі, я в Німеччині — чи віддасть Польща його дані? Окремої польської заяви про це немає. Спільний ризик для родини — це українські реєстри та поїздки в Україну, а не пряма передача даних Польщею.
Висновок
Це не запуск механізму передачі даних, а політичний сигнал. Юридично масово передавати адреси та дані про соціальну допомогу наразі не можна — для цього немає ні угоди, ні закону. Депортація "за ухилення" з цієї заяви не випливає, поки діє дозвіл на проживання. Ті, хто вже мав захист станом на 30 липня 2026 року в тій самій країні, під новий фільтр не підпадають. Реальний ризик — не літак до Києва, а те, як дані відображаються в українських реєстрах під час поїздок додому.
Матеріал підготовлено командою адвоката Олега Молчанова. Польський напрямок: адвокат України Наталія Кузьміна, іноземний правник spoza UE, ORA Wrocław, номер запису WRO/PzB/1; Анна Виходцева — магістр польського права.
Задавайте запитання в коментарях.
Вам треба терміново? Дзвоніть: +380737193169
ПИШІТЬ У МЕСЕНДЖЕРИ: +380 63 869 40 78 (Viber, Telegram, WhatsApp).
Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО 👉 тут.
Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Дата актуальності: 09.09.2026.
Ключові слова: Німеччина адреси українців 2026, дані ТЦК Німеччина, тимчасовий захист 2028, мобілізація закордон, консультація адвоката Молчанова.